Пам’яті Героям  Небесної сотні

В Україні, згідно з указом президента «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні», 20 лютого відзначається День Героїв Небесної сотні, які поклали своє життя за краще майбутнє для України і для усіх нас з вами. 

Так у ВСП Ананьївський аграрно-економічний коледж УНУС студенти 23 та 33 групи спеціальності 5.03050702 «Комерційна діяльність»  під керівництвом кураторів Шалар В. І. та Баркар Л. І. зібралися на виховній годині, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

В цей день український народ згадує своїх вірних дітей, які відали своє життя заради побудови європейської справедливої, демократичної України. Події 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року в Україні увійшли в сучасну історію як важливий етап розвитку українського суспільства та стали яскравим свідченням сили народу, його хоробрості, гідності та віри у справедливість.

Куратор Шалар В. І. у розповіді пригадала, що рівно три роки тому в центрі Києва відбулося жорстоке протистояння влади і громадян. Розпочалося все 18 – го лютого з мирної ходи мирних жителів під Верховну Раду, аби змусити депутатів переформувати коаліцію та прийняти зміни до Конституції. Мирна хода була оточена бійцями внутрішніх військ та беркутом. Сталися перші сутички, які переросли у кроваве протистояння.

19 лютого беркут пішов у наступ на Майдан незалежності. Протестувальники запалили шини та зайняли оборону. Внаслідок штурму «майданівці» втратили свої позиції, також був спалений Будинок профспілок.

20 лютого журналісти та активісти заявили, що майже всі вбиті уражені пострілами в шию та груди. Незважаючи на це протестувальник зранку пішли у наступ та відтіснили силовиків з центральної площі Києва. За перші хвилини було вбито 7 людей, далі їх кількість виросла до десятків та першої небесної сотні.

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

Л. І. Баркар наголосила, що загиблі юні хлопці, чоловіки та жінки вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям. Сумно і боляче. Хто б міг подумати,  що в ХХІ столітті, після всього, що пережила наша (і не тільки) держава, все повториться знову.

Сьогодні кількість загиблих вже вимірюється тисячами. І кінця, поки що, цьому не видно.  Закликала  студентів 23 та 33 групи відати шану тим, хто «положив серце й душу за нашу свободу»; згадати у  молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. І хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих.

А ще давайте вшануємо батьків, які ніколи не дочекаються сина; ту дружину, яка ніколи більше не зможе обійняти свого чоловіка; ту дитину, яка вже ніколи не побачить батьківської посмішки. Їм доводиться жити з цим болем щодня. І, при всіх намаганнях допомогти – словом, ділом, коштами – ми ніколи не зможемо полегшити їхнє страждання.

Все, що ми можемо зараз – зробити так, щоб жертва наших українців не була даремною. А тут все залежить від кожного з нас. І зробити це необхідно. Робіть те, що вважаєте за потрібне, і рани чи пізно вас підтримають, за вами підуть інші.

Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…